Законом України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» визначено правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 27 Закону № 1700 не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам особи, зазначені у підпунктах «а», «в» – «з» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону. Зокрема, до них належать особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови; міністри, інші відповідні керівники; державні службовці; посадові особи органів місцевого самоврядування.
Особи, які претендують на зайняття зазначених посад, зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.
У цьому Законі наведені вище терміни вживаються в такому значенні:
Відповідно до статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
|
ЗАКОН УКРАЇНИ |
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 44, ст.2041)
{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 1700-VII від 14.10.2014, ВВР, 2014, № 49, ст.2056
№ 132-VIII від 27.01.2015, ВВР, 2015, № 10, ст.66
№ 1798-VIII від 21.12.2016}