29 вересня 1941 року почалася одна з найстрашніших трагедій ХХ століття. Упродовж двох днів у Бабиному Яру було розстріляно понад 33 тисячі київських євреїв. Згодом там знайшли смерть десятки тисяч людей різних національностей — євреї, українці, роми, військовополонені, священники, підпільники. Це місце стало символом німого крику. Крику, який не має забутись. Бабин Яр — не лише географічна точка, це рана у пам’яті людства. Сьогодні ми схиляємо голови в скорботі та вдячності до тих, хто вижив, і тих, хто став невинною жертвою. Пам’ять про Бабин Яр — це наш обов’язок. Обов’язок перед минулим і майбутнім. Нехай свічка пам’яті, яку ми запалюємо у серцях, ніколи не згасне.