Діти, які зараз навчаються в 6 класі, через 4 роки, мають піти не просто до 10 класу, а до академічного чи професійного ліцею. Учні, які навчаються у п’ятих та четвертих класах мають завершити формування мережі таких ліцеїв у 2030 році, відповідно до вимог реформування, які передбачені нинішнім законодавством.
Головна відмінність ліцею від інших закладів освіти полягає в тому, що ліцей орієнтований на практичну діяльність. Професійні ліцеї – заклади професійно-технічної та фахової передвищої освіти. У ліцеї професійного спрямування учень зможе отримати певну кваліфікацію. В академічному – підготуватися до вступу у заклад вищої освіти. Отже, академічний рівень передбачає організацію профільного навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб учнів з орієнтацією на продовженнях навчання на вищих рівнях освіти.
Ліцеї академічного спрямування:
- можуть бути одно- або багатопрофільні (по 2-5 профілів);
- у складі ліцею має бути від кількох 10-х класів, у кожному з яких до 30 учнів;
- територіально доступними або із обов’язковим забезпеченням довезення дітей;
-у ліцеях можуть бути пансіони – гуртожитки, в яких школярі проживатимуть під час навчання.
Таким чином, реформа старшої школи передбачає створення мережі профільних ліцеїв з повною її реалізацією у 2027 році. Тому на часі сьогодні розробляти плани формування нової освітньої мережі громади. Разом з тим, необхідно врахувати, що потрібні не лише чіткі критерії формування мережі закладів старшої профільної школи, а і такі важливі критерії, як її територіальна доступність та профілізація.
Профілізація передбачає:
- 3 річне навчання;
-вибір учнем чи ученицею тих предметів, які знадобляться їм у майбутньому під час вступу. Однак, до обов’язкових належать: українська мова та література, математика, історія України, іноземна мова, «Захист України», домедична допомога, фізична культура;
- діти зможуть формувати свій профіль, спираючись на 9 галузей: мовно – літературна, математична, природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична, мистецька, фізична культура.
Ліцей може мати у своєму складі внутрішні структурні підрозділи: позашкільний підрозділ; пансіон (гуртожиток); кафедри з окремих освітніх галузей, навчальних предметів (інтегрованих курсів); лабораторії; підрозділи з питань інноваційної діяльності; інші внутрішні структурні підрозділи.
Зарахування дітей до ліцеїв для здобуття профільної середньої освіти має відбуватися на конкурсних засадах. Однак, конкурс може не проводитися, якщо кількість поданих заяв про зарахування не перевищує загальної кількості вільних місць у відповідних класах. Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних і комунальних ліцеїв врегульовано наказом МОН №367 від 16 квітня 2018 року.
Території обслуговування за ліцеями не закріплюються.
Щодо фінансування, то відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти», уряд до 2030 року має виділяти субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення НУШ, зокрема для запровадження трирічної профільної середньої освіти в межах 12-річної повної загальної середньої освіти.
Отже, першочергові кроки, які необхідно обговорити і здійснити: визначення мережі академічних ліцеїв (ліцею) на базі одного або кількох закладів загальної середньої освіти громади і набору дітей у перші та десяті класи у наступному навчальному році.
