Чергове обговорення у межах розробки Стратегії реформи, яке відбулося 13 грудня в Києві, було присвячене роботі над критеріями моделювання мережі академічних ліцеїв: 70 учасників - представники Міністерства освіти і науки України, Проєкту DECIDE, центральних органів виконавчої влади, експерти міжнародних проєктів, асоціацій, громадських організацій, проєктів міжнародної технічної допомоги та фондів взяли участь. Так, менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU В.Полторак підкреслювала на важливості створення належної матеріальної бази закладів освіти, щоб діти, які сьогодні навчаються в шостому класі, пішли в зовсім новий 10-й клас, в школу з новою інфраструктурою. Заступник Міністра освіти і науки України А. Сташків наголошував на важливості профілізації старшої школи і про те, що в ліцеях, де багато профілів і предметів, не може вчитися мало учнів і разом з тим, у великих містах ліцеїв може бути більше і вони будуть умовно монопрофільні, а тому не такі великі. Це необхідно враховувати, моделюючи мережу, як і те, що не кожна громада може мати академічний ліцей. Загалом, представники Міністерства висловили сподівання, що такі фахові дискусії призведуть не лише до створення концептуального бачення, що потрібно робити у 2027 році, але й до формування чітких послідовних етапів, щоб ті кошти, які держава виділить на створення мережі ліцеїв, були використані ефективно, а учні отримали максимальну якість і доступність освітніх послуг.
На запит Міністерства освіти і науки України у партнерстві з Проектом DECIDE компанія CIVITTA презентувала проведене комплексне дослідження передумов впровадження реформи старшої профільної школи в Україні, яке представив аналітик Я.Ященко, який зазначив, що концептуальних змін в мережі закладів загальної середньої освіти не відбулось у повній мірі, як того передбачає реформа Нової української школи, адже найбільша кількість закладів (56%) припадає на ліцеї з початковою школою та гімназією. Дослідження показало, що факторами, які найбільше впливатимуть на процес формування мережі старшої профільної школи, є кількість учнів, проектна потужність закладів, а також критерії доступності, зокрема відстань підвезення, наявність пансіонів. Наявна потужність закладів загальної середньої освіти та закладів професійно-технічної освіти є більшою, ніж їхній фактичний рівень наповненості, що в теорії надає гнучкість у формуванні нової мережі старшої профільної школи. Проте, в окремих випадках, може існувати потреба у створенні додаткових закладів. Важливо також, за словами аналітика, при формуванні мережі старшої профільної школи визначитись із потенційним розподілом учнів, що навчатимуться в академічних ліцеях та закладах професійного спрямування після завершення середньої школи. Аналіз показує, що наразі це співвідношення 65/35% на користь продовження навчання в закладах загальної середньої освіти. В той же час досвід країн Європи показує, що більшість випускників шкіл віддають перевагу професійній освіті, як такій, що дає можливість швидше отримати оплачувану роботу і вийти на ринок праці у самостійне життя.
Експерт Проєкту DECIDE П.Остапенко розповів про загальні підходи, які фахівці пропонують для моделювання мережі закладів старшої профільної освіти. За його словами, зараз для кожної області експерти наносять на мапу проектну мережу закладів старшої профільної освіти. Для цього вони працюють з обласною владою і громадами. Наразі такі проектні мережі розробляються для 9 областей: Сумської, Чернігівської, Київської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Львівської, Івано-Франківської та Рівненської. За основу для планування мережі закладів старшої профільної освіти експерти беруть: для академічних ліцеїв - заклади загальної середньої освіти; для професійних ліцеїв – заклади професійно-технічної освіти та фахової передвищої освіти. Максимальне навантаження на заклад старшої профільної школи (академічний ліцей) експерти розраховують відповідно до кількості дітей, які будуть навчатися в 10-12 класах у 2029-2030 навчальному році. Цю демографічну групу зараз складають діти, які навчаються в 4-6 класах із відхилення не більше 10%. Загальна проектна кількість місць усіх закладів старшої профільної освіти області у розрахунках експертів має становить не більше 120% від загальної розрахункової кількості учнів, які можуть навчатися в усіх закладах старшої профільної освіти області. За словами П.Остапенка, при плануванні мережі закладів старшої профільної освіти, необхідно передбачити наявність місць у гуртожитках. Якщо місць в гуртожитках проектних закладів недостатньо, необхідно розглядати розміщення учнів в гуртожитках навчальних закладів, які розміщені в цьому ж населеному пункті, але які не були включені до проектної мережі.
За розрахунками експертів, оптимальна проектна місткість (потужність) проектного ліцею – 600 учнів. Для закладів, які розміщені в гірській та/або малозаселеній та/або периферійній території, проектна місткість може бути меншою, але не менше 300 учнів. Проектна кількість місць в академічних ліцеях області має бути в межах 50-60% від загальної проектної кількості місць мережі закладів старшої профільної освіти області. Експерт також акцентував увагу, що заклади профтехосвіти та фахової передвищої освіти, які не будуть включені до проектної мережі фахової передвищої освіти і до кінця 2026-2027 навчального року мають бути реорганізовані, отже не будуть виконувати самостійний набір учнів/здобувачів загальної середньо освіти в 10-12 класи старшої профільної школи.
Упродовж декількох годин учасники заходу працювали в групах, де обговорювали питання «хто має бути засновником ліцею», шукали плюси і мінуси різних підходів. В ході дискусій найбільш прийнятним виявився варіант, що засновниками ліцеїв мають бути як спроможні громади, так і обласні ради, бо лише вони зможуть сформувати ефективну освітню мережу, акумулювати для її функціонування достатньо грошей та оптимально розподілити ресурси. Отже, попереду у цьому питанні – діалог і тісна співпраця між Міністерством освіти і науки України та органами місцевого самоврядування обласного і базового рівнів. У
Учасники обговорення підняли ряд питань, на які поки немає чітких відповідей ні у експертів, ні у представників центральної влади. Стосувалися вони формування кадрового потенціалу для створення ліцеїв, кількості профілів та класів в ліцеях, механізмів фінансування закладів старшої профільної школи, стану доріг для підвозу учнів, готовності громад якісно комунікувати зміни з жителями тощо.
На всі ці та інші питання протягом кількох наступних місяців доведеться шукати відповіді учасникам робочих груп, які будуть створені Міністерством освіти та науки України і до яких увійдуть представники центральних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, українські та міжнародні експерти. Заплановане також широке експертне обговорення у регіонах та вивчення громадської думки. З результатами роботи цих груп і подальших обговорень ми знайомитимемо вас і надалі.
