Здобуття профільної середньої освіти передбачає два спрямування:
- академічне – профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб учнів з орієнтацією на продовженнях навчання на вищих рівнях освіти;
- професійне – навчання, орієнтоване на ринок праці на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів.
Головна відмінність ліцею від інших закладів освіти полягає в тому, що ліцей орієнтований на практичну діяльність. Освітній процес здійснюється за обраним навчальним заклад профілем і орієнтований на освоєння майбутньої спеціальності.
Рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання ліцею приймає його засновник, який затверджує його статут. Комунальні ліцеї можна створювати одночасно кількома громадами-засновниками. Ліцей залежно від засновника може бути державним, комунальним, приватним чи корпоративним. Водночас, Положення про ліцей передбачає, що за рішенням засновника ліцей може забезпечувати також здобуття початкової освіти, базової середньої освіти.
Зарахування дітей до державних, комунальних і корпоративних ліцеїв для здобуття профільної середньої освіти (9-11(12) класи) відбувається на конкурсних засадах. Конкурс може не проводитися, якщо кількість поданих заяв про зарахування не перевищує загальної кількості вільних місць у відповідних класах. Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних і комунальних ліцеїв врегульовано наказом МОН №367 від 16 квітня 2018 року. Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до приватних і корпоративних ліцеїв визначає засновник (засновники).
Освітній процес у ліцеї організовується відповідно до законодавства та освітньої програми (освітніх програм), схваленої педагогічною радою та затвердженої керівником ліцею. Спрямування (академічне, професійне) здобуття учнями профільної середньої освіти визначається освітньою програмою ліцею.
Разом з тим, у складі ліцею можуть створюватись класи, групи для вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), міжкласні групи учнів, навчальні кабінети (з навчальних предметів (інтегрованих курсів) однієї або різних освітніх галузей). Ліцей також може створювати класи (групи) з вечірньою (заочною), дистанційною формою навчання, інклюзивні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. Одночасно, у складі ліцею можуть створюватися тимчасові (від одного семестру, триместру) науково-дослідницькі класи та/або міжкласні групи учнів з метою організації профільного навчання. Для підготовки до участі в заходах змагального характеру (конкурсах, олімпіадах, турнірах тощо) можуть створюватися тимчасові групи учнів.
У випадку необхідності ліцей може забезпечувати здобуття початкової і базової середньої освіти. Якщо комунальний ліцей забезпечує здобуття початкової освіти та або базової середньої освіти, за ним закріплюється територія обслуговування у встановленому законодавством порядку; за ліцеями будь-якої форми власності, котрі забезпечують здобуття виключно профільної середньої освіти, територія обслуговування не закріплюється.
Ліцей може мати у своєму складі внутрішні структурні підрозділи: позашкільний підрозділ; пансіон; кафедри з окремих освітніх галузей, навчальних предметів (інтегрованих курсів); лабораторії; підрозділи з питань інноваційної діяльності; інші внутрішні структурні підрозділи.
6 серпня 2022 року Президент Україи підписав Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти”, який Верховна Рада ухвалила ще 15 липня 2021 року. Документ запроваджує з 1 вересня 2027 року нові вимоги до освітньої діяльності комунального ліцею:
Головні зміни, запроваджені законом:
- закон виключив норму, що обмежувала можливості для створення ліцеїв радами в містах із населенням менше 50 тисяч осіб та громадах;
- ліцей є окремою юридичною особою, проте дозволено освіту й на початковому та базовому рівнях;
- на паралелях 10–12 класів має бути не менше двох класів із не менше трьома профілями навчання;
- органи місцевого самоврядування мають до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування ефективної мережі закладів загальної середньої освіти з урахуванням вимог законодавства до ліцеї, до безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього просторів, демографічних показників, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи та необхідності охоплення на відповідній території всіх профілів навчання, визначених законодавством аби гарантувати й забезпечити право кожного учня на вибір; - забезпечення харчування та за потреби – підвезення учнів і педагогів тощо;
- громадам дозволяється бути засновниками ліцеїв до 1 вересня 2027 року (до того, як відбудеться повноцінний запуск трирічної старшої профільної школи на базі трансформованої мережі ліцеїв), тобто засновники ліцеїв мають забезпечити виконання планів формування ефективної мережі закладів середньої освіти, призначити керівників і педпрацівників на конкурсній основі, вжити інших передбачених планами й законодавством заходів;
- уряд має продовжити у 2023–2030 роках виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення НУШ, зокрема для запровадження трирічної профільної середньої освіти в межах 12-річної повної загальної середньої освіти;
- створено правові підстави для функціонування нової державної установи, що забезпечуватиме дошкільну, повну загальну середню та позашкільну освіту дітям, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я України (це забезпечить безперервність здобуття освіти та розвитку дітей незалежно від стану їхнього здоров’я).
Щодо законодавчого поля, то готується новий Державний стандарт профільної старшої школи (ДСПСШ) відповідно до Концепції НУШ, який, сподіваємось, допоможе і узгодити деякі проблемні питання перехідного періоду від освіти знань до освіти вмінь і навичок.
